ԴՈՂ1, ի 1. Дрожь, озноб. 2. Содрогание, трепет. 3. տե՛ս Դողէրոցք։ ◊ Դող զգալ почувствовать озноб. Դողը բռնել 1) его знобит, 2) его трясёт (от страха), его охватила дрожь. Դողն ընկել է ջանը ужас объял его. Սիրտը՝ ծեռք ու ոտքը դող է ընկել он дрожит от страха, ужас охватил его. Դող ու թունդ հանել нагнать страху, устрашить. Ահ ու դող, տե՛ս Ահ բառի տակ. Դողով բռնվել՝ дрожать. |