ԽՈՍԱԿՑՈՒԹՅՈՒՆ, թյան 1. Разговор, 2. Разговоры, толки. ◊ Խոսակցություն բացվեց разговор зашёл (о ком, о чём). Խոսակցության բռնվեց увлечься разговором․ Խոսակցության առարկա՝ նյութ դառնալ стать предметом разговоров. Խոսակցության թելը կորցնել потерять нить разговора. Խոսակցության թելը կտրել прервать нить разговора. Խոսակցություն(ը) ծայր առավ завязался разговор. Խոսակցություն ունենալ иметь разговор. |